Розвиток дитини Статті Виховання дитини Принципи позитивного виховання дітей
Принципи позитивного виховання дітей
Рейтинг
81

Поради про те, як виховувати дітей за допомогою любові та поваги, доброти й непохитності, не вдаючись до покарання

Принципи позитивного виховання дітей

Принцип № 1. Дитина, яка погано поводиться, – демотивована дитина, вона має хибні уявлення про те, як досягти своєї головної мети – установити позитивний зв'язок з батьками.

Якщо дитина починає погано поводитись, якщо вона бунтує або проявляє неповагу – знайте, що таким чином вона переслідує зовсім іншу мету, ніж та, що лежить на поверхні. Мета її поганої поведінки полягає у спробі «перезавантаження» чи відновлення втраченого позитивного зв'язку з вами.

Тому ви не зможете ефективно коректувати поведінку своєї дитини до того часу, доки будете зосереджені виключно на її поганій поведінці замість того, щоби спрямувати свою увагу на виправлення помилкових переконань дитини й відновлення позитивного зв'язку з нею.

Принцип № 2. Підбадьорюйте правильну реакцію дітей (не хваліть, а саме підбадьорюйте – тобто спрямовуйте заохочення не на особистість дитини, а на її дії), щоб допомогти дітям відчувати позитивний зв'язок з вами, тоді в них не буде мотивації на погану поведінку. Замість того щоб зосереджуватись на помилках дитини, заохочуйте кожний її крок, зроблений для покращення своєї поведінки.

Принцип № 3. Чудовий спосіб підбадьорення дітей – систематично проводити з ними особливий час. Багато батьків відзначають різкі позитивні зміни в поведінці «проблемної» дитини, приділяючи щодня п'ять-десять хвилин для того, щоби порадіти разом з нею будь-якому спільному заняттю.

Завдяки систематичному проведенню особливого (індивідуального) часу дитина відчуває тісний зв'язок з батьками. Вона відчуває, що важлива для них, а це знижує її потребу пустувати, оскільки витівки були для неї неконструктивним способом відновити або «перезавантажити» позитивні стосунки з батьками.

Принцип № 4. Щодня, укладаючи дітей у ліжко, попросіть їх ділитися з вами найсумнішими й найрадіснішими моментами дня. І ви теж обов'язково діліться своїми. Ви здивуєтесь тому, наскільки це допомагає.

Приклад із життя: одна мама, перед тим як укласти своїх дітей спати, просить їх поділитись найсумнішими й найрадіснішими моментами дня. Спочатку діти використовували цю можливість, щоби скаржитись на події, які їх засмутили, і в результаті починали плакати.

Мама терпляче чекала, доки вони заспокояться, а потім казала: «Я дуже рада, що ви можете поділитися своїми почуттями зі мною. Завтра, коли ви не будете такі засмучені, ми ще трохи порозмовляємо про це, щоби з'ясувати, що ми можемо зробити з цього приводу. А тепер розкажіть мені про те хороше, що сталося з вами протягом дня».

Якщо діти не могли думати про свої позитивні моменти, мама ділилася з ними своїми радісними подіями. Після того як діти звикли до цієї процедури, вони стали розповідати про сумні події без емоційного розладу, тобто лише про суттєве, а потім висловлювати ідеї про те, як уникнути подібних проблем у майбутньому. Незабаром в розповідях дітей стало більше радісних подій, ніж сумних.

Принцип № 5. Систематично проводьте сімейні зібрання для того, щоби спільно працювати над проблемами, що виникають. Це ключ до створення атмосфери любові й поваги, яка допоможе дітям розвинути самодисципліну, співпрацю й навички вирішення проблем, а також відповідальність за виконання прийнятих рішень і взятих на себе зобов'язань.

Чотири кроки для того, щоб домогтись від дитини бажаної поведінки.

  • Обговорюйте наявні проблеми в суто дружній атмосфері, даючи можливість кожному висловитися й бути почутим.
  • Використовуйте «мозковий штурм» для пошуку можливих рішень і вибирайте з них те, яке влаштовує всіх.
  • Установлюйте дедлайн виконання зобов'язань (аж до хвилин).
  • Майте на увазі, що діти є діти і, цілком можливо, що строки виконання своїх зобов'язань вони порушать, тому просто продовжуйте дотримуватися свого боку домовленостей, нагадуючи дитині про її зобов'язання.

Принцип № 6. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі, і не потурайте набутій безпорадності. Батьки можуть щиро не розуміти, що коли вони роблять для дітей занадто багато (як правило, в ім'я добра й любові), це суттєво демотивує їх і розхолоджує. Дитина може прийти до переконання «Я не можу», коли дорослі старанно роблять за неї те, з чим вона цілком могла б упоратися сама. Тому намагайтеся давати своїм дітям можливість зробити реальний внесок на користь сім'ї (прибрати в кімнаті, помити посуд, систематично виносити сміття, ходити у крамницю тощо), щоб вони могли відчувати ще більш позитивний зв'язок зі своєю сім'єю та свою здатність бути їй корисними.

Принцип № 7. Приділяйте час навчанню дітей. Переконайтеся, що діти розуміють, що ви маєте на увазі під словами «прибрати на кухні». Можливо, для них це може просто означати покласти брудний посуд у раковину. Після того як ви поясните дитині зміст того, що від неї вимагають, поставте їй запитання: «Як ти зрозуміла своє завдання?».

Принцип № 8. Навчіть дитину шанобливого ставлення до інших людей і перш за все демонструйте його самі. Будьте добрими й непохитними одночасно. Один зі способів досягти цього – ставитися з повагою до дитини (бути добрим), а також ставитися з повагою до себе й до вимог ситуації (бути непохитним). Цих правил важко дотримуватись під час конфлікту, тому використовуйте наступну пораду щоразу, коли ви втрачаєте терпіння.

Принцип № 9. Намагайтесь навчитися вчасно зупинятись і переводити дихання. Правильний вибір часу для вирішення проблеми підвищить вашу ефективність багаторазово. Спроби вирішити проблему під час словесної перепалки завжди приречені на непродуктивність. Навчіть також і своїх дітей вчасно зупинятись, переводити дихання і заспокоюватися.

Замість того щоб зосередитись на неповазі, акцентуйте увагу на почуттях. Скажіть щось на зразок: «Очевидно, ти зараз дуже засмучений. Мені прикро, коли ти так кажеш. Давай переведемо дихання і заспокоїмось. Ми можемо порозмовляти пізніше, коли відчуємо себе краще. Я б хотіла почути, чим ти засмучений». Ви (або діти) можете піти в окрему кімнату й зайнятися чимось, що допоможе відчути себе краще, а потім повернутися до вирішення проблеми з повагою та прийняттям до уваги інтересів усіх сторін.

Принцип № 10. Позбавтесь божевільної ідеї про те, що, для того щоб діти поводилися краще, ви спочатку повинні примусити їх відчути себе гірше. Хіба ви показуєте кращі результати, коли відчуваєте себе приниженими? Навіть якщо ви хочете «поставити дитину в кут», то повинні зробити це в позитивному ключі.

Створіть для дитини куточок, де вона зможе відчувати себе добре й відновитись після втрати емоційної рівноваги (подушки, книги, музика, м'які іграшки). Пам'ятайте, що діти поводяться краще, коли вони почуваються краще. Тоді ви зможете спитати роздратовану дитину: «Як ти думаєш, тобі допоможе, якщо ти підеш у свій куточок і подумаєш про свою поведінку?».

Принцип № 11. Покарання діє, тільки якщо ви зацікавлені зупинити прояви поганої поведінки «тут і зараз». У довгостроковій перспективі воно викликає образу, бунт, помсту або тугу.

Принцип № 12. Поясніть дітям, що помилки – це чудова нагода навчитись. Коли батьки та вчителі негативно висловлюються про помилки дітей (зазвичай вони це роблять, бажаючи покращити їхню поведінку й результативність), то намагаються мотивувати дітей на щось більше для їхньої ж користі. Але при цьому вони не враховують довгострокові результати своїх виховних прийомів.

Хіба не можна сказати дитині: «Ти припустився помилки. От і чудово! Давай подумаємо, чому ми можемо навчитися завдяки їй?». Ефективна робота над помилками складається з трьох послідовних етапів – визнання помилки, усебічного примирення, яке включає як примирення батьків з дитиною, так і дитини із самою собою, а також вироблення спільного рішення із приводу ситуації, що склалась. Очевидно, що робота над вирішенням проблеми без попереднього примирення є абсолютно непродуктивною.

Принцип № 13. Зосередьтесь на рішеннях виниклої проблеми в поведінці, а не на її наслідках. Багато батьків і вчителів намагаються замаскувати покарання, називаючи його логічним наслідком поганої поведінки. Залучіть дітей до пошуку вирішення проблеми, що виникла, так, щоб це рішення було релевантним проблемі, поважним у ставленні до дітей, прийнятним і корисним.

Принцип № 14. Найголовніше – щоразу, коли ви намагаєтесь коректувати поведінку дитини, перевіряйте себе, чи допомагають їй ваші слова й дії відчути вашу любов і повагу. Почніть зі слів: «Я люблю тебе. Я дбаю про тебе та стурбована цією ситуацією. Давай разом попрацюємо над вирішенням виниклої проблеми».

Використовуйте перераховані поради й несіть вашим дітям любов і повагу. Успіхів!

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 4.8 з 5 на основі 17 оцінок.

Розвиток дитини
12.01.2017

Генератори практичних завдань
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів


Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Розвиток дитини»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!

Вітаємо, Ви підписані! Отримайте листа та активуйте розсилку